Жахливі тортури в катівнях терористів т.зв. «ЛНР». Історія українки, яку звільнили з полону

Читаючи новини псевдо «народних республік» стосовно майже щоденних затримань т.зв. «сотрудниками МГБ» людей за нібито шпигунство на користь України фанати «русского мира» аплодують стоячи.

Однак, давайте подивимося як це відбувається насправді.

В мережі Інтернет розміщене інтерв’ю 24-річної луганчанки Вікторії Вороніної, яка на собі пережила справжнє пекло терористів т.зв. «ЛНР» за так зване «шпигунство» на користь України.

Молоду луганчанку незаконно заарештували за проукраїнські погляди і тому що вона товаришувала з ультрас луганської «Зорі» Владиславом Овчаренко, якого також затримали і звинувачували за нібито співпрацю з українськими спецслужбами. Овчаренко звільнили під час «великого обміну» 27 грудня 2017 року. А Вороніну обміняли рівно на два роки пізніше – 29 грудень 2019 року.

Вікторія поділилася жахливими спогадами лише через два місяці після звільнення. Вона згадує, що 4 листопада 2016 приїхала до батьків в окупований Луганськ, а 17 листопада її вже повезли на так званий «підвал» бойовиків. При цьому, ні рідних, ні близьких Вікторії не було повідомлено про затримання, і лише через пів року т.зв. «ЛНР» спромоглася повідомити близьких про її перебування.

Вороніна зазначає, що одразу після арешту її почали сильно бити, а потім кілька разів допитували за допомогою поліграфа. «На підвалі», який знаходився в колишній будівлі СБУ, була максимальна ізоляція, в’язням не дозволяли спілкуватися один з одним. Всі сиділи в одиночних кімнатах-камерах, і не перетиналися навіть в коридорі. За словами Вікторії, восени 2016 року «на підвалі» в Луганську утримували близько 30 осіб.

Дівчину кожен день допитували, били та принижували. Щоб Вікторія не запам’ятала, хто над нею знущався, їй вдягали мішок на голову. Але колишня полоненка зазначає, що т.зв. «допити» проводили не тільки місцеві бойовики, а й росіяни, яких вона впізнавала по характерному акценту, якого не було в Луганську.

Між іншим, Вікторії допитували «струмом», а також, як вона зазначає, найстрашніше було т.зв. «хімічні» катування. Їй неодноразово робили якісь уколи, після чого вона була наче в маренні. Скоріш за все це були наркотичні речовини. «Одного разу сильне побиття, струм та уколи співпали – це було найстрашнішим» – згадує Вікторія.

При всіх цих жахливих тортурах та катуваннях Вікторію два рази намагалися зґвалтувати, вдруге було мінімум чотири особи, тоді вона перебувала в напівсвідомому стані після ін’єкції та не могла фізично чинити опір.

Вороніну обміняли 29 грудень 2019 року і тепер вона намагається оговтатися від пережитого та повернутися до нормального життя. Сили для цього їй дає її маленька донька.

Посилання на статтю: https://enigma.ua

Translate »