“П’ять років вони катували по суті свого”. Історія політв’язня Клиха, якому скалічили психіку в РФ

З усіх наших заручників, звільнених з полону РФ, найбільш загадковою, безумовно, залишається історія Станіслава Клиха, пише Денис Казанський – журналіст, блогер, переселенець з Донеччини.

Ще кілька років тому детально розбирали його біографію. Клих у минулому був членом різних проросійських організацій України, в гуглі і на його сторінці “Вконтакте” можна знайти безліч фотографій з різними проросійськими діячами, в тому числі з Оксаною Шкодою, Володимиром Корніловим і Вадимом Колесніченком.

Сам Клих зізнавався, що був членом і прихильником Партії регіонів. Та й у Росію він поїхав цілком добровільно, в розпал бойових дій 2014 року, до подруги. Явно будучи впевненим у тому, що йому нема чого боятися.

Коли Клиха засудили, у багатьох склалася думка, що відбувається спектакль, і росіяни таким чином просто створюють своєму агенту ореол політв’язня, щоб потім повернути його в Україну з красивою легендою і 100% впізнаваністю. Приблизно за тією ж схемою, яку провернули з Надією Савченко.

Але час минав, а Клиха не звільняли.

А тепер Станіслав Клих повернувся в Україну, і ми бачимо абсолютно зломлену людину зі скаліченою психікою, що втратила розум у полоні. Тобто росіяни 5 років без будь-якої осмисленої причини тримали в тюрмі й мучили за фактом свого. Причому з усіх українських політв’язнів Клиха, якого і політв’язнем назвати складно, катували найбільше. Ніхто інший не повернувся з полону в такому стані.

Якась неймовірна дикість. П’ять років у Росії просто ні за що пресували свого ж прибічника, активіста проросійських рухів, якого кинули до в’язниці за надуманими звинуваченнями, нібито за те, що він воював у 90-х на боці чеченців. При цьому Клих багато разів бував у Росії до 2014 року. На його сторінці у ВК безліч фотографій з Москви, Сочі, Ростова і т.д., але тоді ніхто і не думав його затримувати.

І що найдивовижніше — за Клиха жодного разу не заступився ніхто з його колишніх соратників і знайомих по Партії регіонів, типу Олени Бондаренко або Володимира Корнілова. Ніхто з цих людей за весь час не сказав: “Ей, ви чого, це взагалі наш, я його знаю, чого ви його пресуєте?”

Так мовчки й спостерігали, як Росія калічить їхнього однодумця ні за що ні про що. Мовляв, раз катують, значить так треба. Значить, є за що.

Насправді це все, що потрібно знати, як про саму Росію, так і про гнилу проросійську тусовку в Україні, яка трохи менше, ніж повністю складається з підлих боягузів і хробаків.

Пам’ятайте, навіть проросійська позиція не гарантує, що завтра вас не оголосять фашистом і не будуть катувати свої ж російські братушки.

СТАНІСЛАВ КЛИХ ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З РОСІЙСЬКОГО УВ’ЯЗНЕННЯ

Ще один хороший урок усім українцям, які хворіють ідеями “русского мира”. Завтра на місці Клиха може бути хто завгодно. Як бачимо, своїх вони катують навіть з подвійним завзяттям. Розтоптують до напівтваринного стану.

Хто бачив, яким Станіслав Клих виходив з літака в Києві, тому є над чим замислитися.

Цю тему також розкриває Інна Грець у статті “Реінкарнація Савченко. Чи варто міняти Агєєва на Клиха”

Клиха затримали на Росії у 2014 році. Звинуватили у нібито участі у бойових діях 1994 – 1995 років на боці чеченців і вбивстві російських солдат. У травні 2016-го засудили до 20 років ув’язнення. Українець провину заперечує, а його близькі і друзі твердять, що Станіслав ніколи не був у Чечні.

Міжнародне благодійне товариство “Меморіал” визнало Клиха політв’язнем.

За свідченням російських правозахисників, у вязниці до Станіслава Клиха застосовували жахливі тортури. Через це чоловік втратив розум і заявляв, що хоче довірити представляти свої інтереси Стасу Михайлову.

Наразі найпопулярніші дві лінії обговорення. Перша – риторична. Українці обурюються тим, що найманого вбивцю Агєєва доведеться міняти на невинну людину, заручника каральної кремлівської машини.

Друга ж полягає у тому, що при поверненні Станіслава Клиха в Україну ми святкуватимемо недовго, адже на політичну арену вийде нова Надія Савченко з риторикою на кшталт братання з бойовиками.

І ця лінія – зовсім не забобонний страх перед повторенням ситуації.

Вже від звернення Тамари Клих волосся стає дибки.

“Я дуже хочу, щоб ми жили мирно, дружно і були одним слов’янським народом”, – каже жінка на відео.

Цитата, яка якщо і не продиктована Кремлем, ідеально вкладається у путінську пропаганду. Адже якщо роздробити відео на смисли, один з них фактично акцентує: “Сльози матерів – за єдність України і Росії”.

Та й біографію самого Станіслава Клиха бездоганною не назвеш.

НА АНТИМАЙДАНІ НЕПОГАНО ПЛАТИЛИ

Під час Майдану Клих активно фотографувався на позиціях протестувальників, світлини викладав у соцмережі.

На одній зі світлин Станіслав зігує на камеру.

“Я взагаді Шкуро і Краснова підтримую”, – відповідає Клих на обурений коментар.

Андрій Шкуро – кубанський казак, офіцер Білої Армії, а пізніше – группенфюрер СС. Петро Краснов – атаман Донського війська, з 1943-го – начальник головного управління казачих військ Імперського міністерства Східних окупованих територій Німеччини.

За фото з Майдану слідує знімок з Антимайдану.

В інтерв’ю для kasparov.ru знайомий Клиха, російський націоналіст Роман Стригунков зазначає: “Взагалі-то він крутився в Маріїнському парку, в наметах “Антимайдану”. Там, за його словами, непогано платили. На Євромайдан він заскакував заради цікавості: чайку попити, може, кого зустріти”.

Вже після окупації Криму Клих публікує світлину з окупованого Криму – у червні чоловік гайнув до Євпаторії. Один зі знімків – у роздягальні, розфарбованій у кольори російського прапору.

В його ж постах – повна плутанина. Є анонси культурних заходів у Москві та Ростові, “сводки Новороссии”, пости про українську мобілізацію.

За словами того ж Стригункова, у Клиха були проросійські настрої.

“Клих досить оптимістично і місцями цинічно дивився на життя, жив одним днем. Сміявся з усіх і з усього. Я думаю, це була реакція на те, що майбутнє в Україні йому бачилося нерайдужним. Звідси і його проросійські настрої і підтримка сепаратистів на південному сході України. Він вважав, що це благо. Навіть якось обмовився, що подав заявку на те, щоб бути послом “ДНР” в Києві. Я тоді сприйняв це насторожено”, – розповідав Стригунков.

ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ПІВДЕННОЇ ОСЕТІЇ І “ЄДИНСТВО СЛОВ’ЯН”

У 90-ті Клих вступив в УНСО, але до цього досвіду серйозно не ставився. Зате був членом партії СПАС (Соціал-Патріотична Асамблея Слов’ян).

У листопаді 2014-го ця організація намагалася провести у Києві “Слов’янський марш”, на знак солідарності з акцією “Русскій марш” на Росії. Лідер російського націоналістичного об’єднання “Русскіє” Дмитро Дьомушкін заявив, що слоган акцій – “слов’яни єдині”, а направлені вони “проти війни братніх народів”.

Втім, акцію блокували українські активісти.

Очільника СПАС Едуарда Коваленка (в минулому – голова УНА-УНСО) у травні цього року засудили на п’ять років позбавлення волі ст. 114-1 КК України “Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань”.Едуард Коваленко провів мітинг проти мобілізації до ЗСУ біля військкомату в Генічеську. Погрожував, що в разі продовження мобілізації він і його люди перекриють дороги, захоплять військкомат, міліцію.

Цікаво, що у відео за 17 травня, опублікованому на YouTube Коваленко зазначив, що Клих не так давно йому телефонував.

“Жахливі умови, просив фінансової підтримки, щоб можна було скинути на картку. Я контактую з його мамою, зв’язав їх по телефону (…) Питання звільнення і обміну важкий – контактів дуже мало. Я з хлопцями на зв’язку, проводимо усі ці заходи”, – сказав лідер партії.

На цьому список яскравих штрихів до біографії Клиха не закінчується. Так, у 2009 він як представник Всеукраїнського моніторингового центру, ініціатор проведення акцій “Саакашвілі, поклич своїх додому!” разом з Оксаною Шкодою і Олесем Вахнієм закликали визнати незалежність Південної Осетії і налагодити співпрацю з окупованим регіоном.

Та й тема, чому у розпал бойових дій на Сході України Клих вирушив на Росію, залишається відкритою.

Тамара Клих стверджує, що її син поїхав в Орел до дівчини. Захист українця акцентує на тому, що росіянка співпрацювала у ФСБ.

За словами ж Стригункова, Орел був лише проміжним пунктом. Далі Станіслав планував працювати у Санкт-Петербурзі.

За демократичними нормами, усе це не позбавляє Україну від необхідності визволяти свого громадянина з російського полону. Адже країна, яка живе за нормами демократії, не ділить громадян на “добрих” і “поганих”.

Щоправда, після повернення пана Клиха українське правосуддя має зайнятися розслідуванням його діяльності. А українське суспільство – відмовитися від шаблону, який вже схибив в історії з Надією Савченко. Себто замість того, аби робити з Клиха героя, включати в партійні спитки і розкручувати як меідаперсону, варто розібратися у законності його дій і, якщо порушень таки немає, просто залишити у спокої без пафосу і преференцій.

Довідка: Народився в Києві 25 січня 1974 року. Закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім ряду статей з історії, відомий своєю участю в організації книжкових ярмарків. Мати Станіслава Кліха -Тамара, згадує, що він багато читав, колекціонував марки і метеликів. У 2013 році під час відпочинку на морі Станіслав Клих познайомився з дівчиною Вікторією з Росії. Того ж року вона приїхала до Києва – до нього в гості. А в серпні 2014 року, в розпал війни на Донбасі, Вікторія покликала Станіслава до себе в російський Орел, заявивши, що вагітна.

Кліх відправився, як пояснив матері, «щоб розставити всі крапки над «і».

11 серпня 2014 року Станіслава Кліха затримали в російському місті Орел – спочатку на 15 діб, нібито за непокору російської поліції. Про це матері Кліха повідомив незнайомець з російського номера.

Посилання на статтю: https://milnavigator.com.ua/archives/29795

Translate »